Применение методов и приемов технологии развития критического мышления на уроках украинского языка и литературы

ПОСТУПОВО

ВІД ПРО­СТОГО ДО СКЛАДНОГО

КОЖЕН МЕТОД - «КЛЮЧ» ДО ТЕМИ

КРАЩЕ МЕН­ШЕ, ТА КРАЩЕ

НЕ ВИ­ХОДИТЬ? - ПОЧНІТЬ СПО­ЧАТКУ

А методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні, чимало. Отже, розглянемо основні з них та можливості іх використання на уроках української мови й літератури.

Слайд 2 Почнемо з прийому «Мозкова атака».На початку уроку ставимо проблемне питання, наводимо цікавий факт, загадку. Наприклад, на дошці прикріплено плакат із написом «Словом можна… » Завершіть думку.

Послідовність виконання дій:

запис на дошці (без коментарів) можливих варіантів закінчення думки, наприклад : розвеселити, розрадити, переконати, ощасливити, образити, зганьбити, принизити, поранити,убити, зцілити тощо;

обговорення учнівських пропозицій;

читання тексту на зворотному боці плаката:

«Словом можна вбити й оживити,поранити й вилікувати,посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину » (В. Сухомлинський).

4)Зіставити зміст цитати з міркуваннями учнів.

Слайд 3 На уроках мови й літератури доречним є прийом « Гронування» («Асоціативний кущ») . Етапи гронування є простими і дуже добре запам’ятовуются:

Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша поперу.

Починайте записувати слова або фрази, які спадають на думку з обраної теми.

Коли всі ідеї записані на папері, починайте встановлювати там де це можливо, зв’язки між поняттями.

Пишіть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі вони не будуть вичерпані.

Пропоную звернути увагу на «Асоціативний кущ» до слова «сім’я»,складений учнями 7 класу під час роботи з оповіданням Є.Гуцала «Сім’я дикої качки». Після відповіді на питання :«Що для Вас означає слово «сім’я?»» - учням простіше окреслити й усвідомити морально-етичні проблеми оповідання, дати оцінку вчинкам героїв, оскільки складене «гроно» підведе до співставлення понять «моя сім’я» – «сім’я качина».

Піклування Затишок Підтримка

Щастя Родина

Любов Спокій

Добро Сім’я Повага

Тепло Свято

Захищеність Батьки

Діти Взаєморозуміння Довір’я

Слайд 4 Прийом «Кластери» - графічний спосіб організації навчальногоматеріалу, смисл якого полягає у спробі систематизувати знання з тої чи іншої теми.  Складання кластеру дозволяє учнямвільно й відкрито думатиз приводу певної теми. Учень записує в центріаркуша ключове поняття, а від ньогомалює стрілки-промені в різнібоки,з’єднуюючице слово з іншими,відякиху свою чергупромені розходяться далійдалі.

Прийом "Кластери" використовуємо як на стадії виклику, так і на стадії рефлексії, тобто може бути способом мотивації до роздумів щодо вивчення теми чи формою систематизування інформації під час підбиття підсумків.

Залежно від мети організуємо індивідуальну самостійну роботу учнів чи колективну – у вигляді спільного обговорення.

Наприклад, завдання: складіть кластер до слова «Іменник». Учні виписують усі слова, які в них асоціюються з поданим словом.

Спочатку цю роботу вони виконують самостійно, спираючись на ті знання, які вони мають на початок уроку. Потім , опрацювавши матеріал підручника, продовжують роботу зі складання кластера , це дозволить зробити кластер більш повним.

Цей прийом розвиває вміння висувати прогнози й обґрунтовувати їх, учить мистецтву проводити аналогії, установлювати зв’язки. Сприяє розвитку системного мислення.

Пропоную приклад фрагменту кластера «Іменник», колективно складеного учнями 6 класу, у ньому ми узагальнили вивчене впродовж кількох уроків мови.

Слайд 5 Прийом «правильні та помилкові твердження»може бути початком уроку. Учні, вибираючи «правильні твердження» із запропонованих учителем, описують подану тему (ситуацію, систему правил). Після того просимо учнів з’ясувати , чи правильні подані твердження, обґрунтовуючи свою відповідь. Наприклад, на початку уроку вивчення службових частин мови в 7 класі можуть бути запропоновані наступні твердження:

Сполучники з’єднують частини складного речення, а прийменники – однорідні члени речення.

До службових частин мови належать сполучники, прийменники, частки.

Службові частини мови, як і самостійні, можуть бути членами речення.

Прийменники разом із закінченнями служать для утворення форм слів.

Частка«не»надає реченню та окремому слову негативного значення й пишеться завжди разом.

Після ознайомлення з основною інформацією, на етапі рефлексії, повертаємось до даних тверджень та просимо оцінити їх правдивість, спираючись на вже отриману інформацію.

Слайд 6 «Переплутані логічні ланцюжки».Учням пропонується виявити послідовність подій вивченого твору. Для цього вони отримують картки, де вказані елементи подій твору в переплутаному вигляді. Даліучні відзначають послідовність у вигляді ланцюжка чисел, кожне з яких означає певний елемент подій. Або пропонуються учням записані на дошці або картках 5- 6 подій (дат, композиційних елементів тощо). Учням потрібно відновити порядок, пояснити його. Можна ще запропонувати скласти розповідь за своїм ланцюжком.

Зазначений прийом ефективно використовується як під час перевірки знань, так і при вивченні нового матеріалу, сприяє розвитку уваги й логічного мислення.

Слайд 7 Прийом« Кола по воді» є універсальним засобом активізувати знання учнів та їхню мовленнєву активність на стадії виклику. Опорним словом до цього прийому може статиопрацьовуване поняття, визначення.Воно записуєтьсяу стовпчикі на кожну букву підбираютьсяіменники(дієслова, прикметники,стійкі словосполучення)до вивченої теми. По сутіце невеликедослідження, котре, крім усього, ще сприяє збагаченню словникового запасу, можерозпочатисьу класі й матипродовженнявдома.

Слайд 8 Метод, який доречно використовувати на стадії осмислення - «Щоденник подвійних записів» - передбачає уважне читання тексту з нотатками. Щоб організувати діяльність, треба:

1.Учням поділити сторінку навпіл.

2.Під час читання зліва записувати, який момент або персонаж їх вразив (здивував або щось нагадав із власного досвіду), а праворуч – написати коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо).

Приклад заповнення «Щоденника подвійних записів», урок за оповіданням

В. Винниченка «Федько-халамидник», стадія виклику.

Завдання: Отже, я пропоную вам взятися до вдумливого роздуму над прочитаними сторінками оповідання «Федько-халамидник». Оскільки ви заздалегідь по ходу вивчення твору фіксували свої роздуми в «Подвійних щоденниках»,зараз вам пропонується обговорити в групі ваші записи у щоденнику (кожен із вас вибирає найцікавіший на ваш погляд запис, представляє своїм одногрупникам, потім у групі ви обираєте одну найбільш цікаву , нову на ваш погляд думку, представляєте класу).

«Атака на вчителя» («Атака на учня» )

Після вивчення нового матеріалу оголошую учням, що зараз ми поміняємося місцями— учні будуть ставити питання, а вчитель (або один учень) відповідати на них. Висувається умова— учитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру. 

Стратегія «Взаємні запитання» -один зі способів роботи в парах. Використовується на стадії «осмислення». Два учні читають текст, зупиняючись після кожного абзацу, і ставлятьодне одному в групі;одне одному в парах;одна пара (група) іншійпитання різного рівня по змісту прочитаного. Дана форма сприяє розвитку комунікативних навичок.

Слайд 9 Прийом «Фішбоун»(скелет риби).Длянього використовується схема .У процесі читання учні працюють зі схемою «Фішбоун», що в перекладі означає «риб’ячий кістяк». У «голові» цього кістяка вони позначають ту проблему, що розглядається в тексті. На самому кістяку є верхні й нижні кісточки. На верхніх учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. Напроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких учні по ходу читання виписують факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

Працюють індивідуально. На етапі рефлексії обмінюються думками в невеликих групах. Потім доречно організувати обґрунтоване спілкування, у результаті якого вибудовується «єдиний» варіант схеми.

Під час вивчення новели Л.Пономаренко «Гер переможений » у 7 класі для учням була запропонована для обмірковування проблема «Чи праві були діти, коли зробили з паличок хрест, розкидали маленьку «державу» Фрідріха? ». Спільними зусиллями дійшли висновків :« Війна –жахливе явище , але треба в будь – якій ситуації залишатися людиною. Жорстокості у світі не повинно бути. На жорстокість треба відповідати добром. »

«Кола Вена» Працюючи за стратегією «Кола Вена», пропонуємо учням певну кількість площин, необхідних для розкриття теми. Їх може бути дві, три і т. д. На зразках у центрі записані спільні ознаки, а ліворуч та праворуч — відмінні.

Прийом «Кола Вена» дає змогу ґрунтовного аналізу, знаходження спільних рис мовних понять Слайд 10, співставлення, порівняння образів літературних героїв Слайд 11-12,компаративного аналізу творів, коли зіставляються-порівнюються твориСлайд 13(подано приклад бінарного уроку української та світової літератури за новелами О’Генрі та В. Стефаника ), герої творівукраїнської та світової літератури(як-от, Федько, Толя з оповідання В.Винниченка та Том Сойєр та Гекльберрі Фінн з твору Марка Твена) Слайд 14. Цей прийом сприяє розширенню бачення, наприклад, української літератури як невід’ємної частини літератури світової.

Отже, на фазі усвідомлення змісту учні співвідносять уже відоме їм з новим,

намагаються усвідомити суть тексту, зіставляють особисте бачення даної проблеми з позицією автору.

На етапі рефлексії уроку учні узагальнюють і систематизують здобуту інформацію; діляться здобутими знаннями один з одним; висловлюють сукупність набутих знань у вигляді схем, малюнків, таблиць, кросвордів і пояснюють їх усьому класові. Вони виражають своє розуміння досліджуваної проблеми і своє ставлення до неї у вигляді творів-мініатюр, сенканів тощо.

Слайд 15-16 Сенкан(синквейн) – це п’ятирядковий вірш у прозі, що синтезує інформацію і у стислій формі виражає ставлення до прочитаного. Наприклад, складені учнями сенкани на уроках мови, української та світової літератури.

Слайд 17 Сінту – п'ятирядковий вірш ( Японія)

1 рядок - слово, яке називає те , що описується (об‘єкт, подія чи явище)

2 рядок – спостереження за описуваним, висловлене через відчуття( зір, слух, дотик тощо)

3 рядок - думка, оціночне судження про те, що описується.

4 рядок - ще одне спостереження, висловлене засобами іншої модальності відчуттів, відмінних від використаних у 2 рядку.

5 рядок – смислова ознака об’єкту, що описується, висловлена одним словом. 

Слайд 18 Діаманта –віршова форма із семи рядків, перша та друга з яких – поняття з

протилежним значенням, корисно для роботи з поняттями, протилежними за

значеннями.

1, 7 рядки – іменники- антоніми;

2 – два прикметники до першого іменника;

3 – три дієслова до першого іменника;

4 – два словосполучення з іменниками;

5 – три дієслова до другого іменника;

6 – два прикметника до другого іменника.

Ці вірші являють собою синтез інформації в лаконічній формі, що дозволяє описувати суть поняття чи здійснювати рефлексію на основі одержаних знань. Синквейн, сінту, діаманта дають можливість підвести підсумок одержаної інформації, викласти складні ідеї, почуття й уявлення в декількох словах. Синквейн, сінту, діаманта можуть виступати в якості засобу творчого самовираження.

На перших етапах синквейн можна складати в групах, потім у парі, згодом індивідуально. Учні можуть складати синквейн на уроці чи вдома. Подана форма роботи дає можливість засвоїти важливі моменти, предмети, поняття, події вивченого матеріалу; творчо переробити важливі поняття теми, створює умови для розкриття творчих здібностей учнів.

Слайд 19 «Ромашка Блума» («ромашка питань»).Шість пелюсток –шість типів питань:

Простіпитання (фактичні)–вимагають знань фактичного матеріалу, оскільки орієнтовані на роботу пам’яті(назвати факти, пригадати певну інформацію)

Уточнюючі питання– «як я зрозумів….», « чи правильно я Вас зрозуміла, що…»(метою цих питань є надання людині можливості зворотнього зв’язку відносно того, що вона щойно сказала)

Інтерпретаційні /пояснюючі/ питання – спонукаючи учнів до інтерпретації, ми вчимо їх навичкам усвідомлення причин тих чи інших вчинків чи думок (звичайно починаються зі слова «чому?»)

Оцінюючі питання (порівняння)– необхідно використовувати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи схвалення того, що відбулося на уроці

Творчіпитання(прогноз)– «Як ви думаєте,щовідбудеться далі…?»(у питанні є частка «якщо б», елементи умовності, прогнозу)

Практичніпитання – «Як ми можемо…?» «Як би вчинили Ви…?»

Використання цієї стратегії показує, що учні різного віку розуміють значення

всіх типів запитань (можуть навести приклади). При використанні «Ромашки запитань» можна зберегти візуальне оформлення. Дітям подобається формувати питання з будь-якої теми, записуючи їх на пелюстки. Працюючи з учнями старшого віку, можна залишити саму класифікацію. Вашій увазі пропонуємо приклад «ромашки запитань», складеної учнями 7 класу за оповіданням Є.Гуцала «Сім’я дикої качки ».

Метод«Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому

етапі. Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, вони візьмуть із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?»Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.

Метод «Резюме». Наприкінці уроку можна запропонувати учням підвести підсумки своєї діяльності на уроці,написавши резюме, з використанням ключових фраз:

- в ході уроку меня вдалося…

- найважливішим знанням для мене стало…

- у ході роботи над темою в мене виникли почуття…

- мене зацікавили питання…

- мені не вистачило наступних знань та вмінь…

- у цих питання я б хотів розібратися докладніше…

- ці питання не викликали зацікавленості…

Прийом «Дружня порада»:від імені літературного героя треба дати своїм друзям дружні поради, які були б важливими у їхньому житті.

Наприклад: поради «Як не стати яянином» від учнів 6 класу (Е. Андієвська «Казка про яян»):

1. Бути добрим і щирим.

2. Уміти слухати не тільки себе, а й інших.

3. Поважати думку іншого, не соромитись визнати свої помилки.

4. Нікого не ображати.

Слайд 20 Виходячи з того, навчальне заняття з рідної мови повинно бути справжньою «педагогічною майстернею», де слово жило б, трепетало всіма барвами й відтінками в душі кожної дитини, щоб діти кожен вислів сприймали не лише розумом, а й серцем, уміли висловити свої думки, намагаємось до кожного уроку дібрати серію таких завдань, які б зацікавили, залучили до активної співпраці, допомогли б пережити ситуацію успіху кожному учневі. У кожному окремому завданні, що добираємо на урок, теж намагаємося простежити епати «виклик- усвідомлення-рефлексія».

Такими завданнями є:

Слайд 21 На етапі початку уроку:

Загадки лексичні, граматичні, синтаксичні:

«Знайди помилку».

«Доповни схему, таблицю».

Подаємо приклади подібних завдань:

Слайд 22 – учням пропонується, розшифрувавши анаграми, зробити висновки щодо творення слів із суфіксами ськ, ств

Слайд 23- або , відгадавши загадки, визначити відмінки числівників.

Слайд 24-«Скласти речення за поданими морфемами»

Слайд 25 – «Доповни таблицю»

Слайд 26 На етапі введення нового матеріалу:

Текст-проблема.

Зіставлення текстів. Пошук принципових відмінностей.

Слайд 27

Слайд 28

Слайд 29 На етапі закріплення:

Слайд 30Речення з продовженням, із пропусками тощо .

Слайд 31Речення з фактичною помилкою.

Слайд 32Тексти, що не відповідають побаченому на картинці.

Тексти з логічною помилкою.

Слайд 33На етапі корекції знань:

Виправданою є наступна триетапна робота над пунктуаційними помилками в диктанті.

Учні пишуть під диктовку речення, що за структурою збігається з одним із речень у

диктанті, розбирають його.

ВИКЛИК- Знайдіть у тексті диктанту аналогічне.

ОСМИСЛЕННЯ- Випишіть знайдене речення, проведіть його пунктуаційний розбір.

РЕФЛЕКСІЯ- Складіть своє, аналогічне розібраним, запишіть і самостійно проведіть його пунктуаційний розбір.

Слайд 34 Домашнє завдання намагаємось запропонувати таке,що має три рівні:

Обов’язковий мінімум (під силу будь-якому учневі);

Тренувальний;

Творчий (скласти до теми кросворд, казку, плакат, вірш, розробити власні дидактичні матеріали тощо).

Слайд 35 Оскільки , як стверджував американський філософ, психолог та реформатор освіти Джон Дьюї, «тільки розв’язуючи конкретну проблему, відшукуючи власний вихід із ситуації, що склалася, учень дійсно думає. Фокусування на проблемах стимулює природну допитливість учнів і спонукає їх до критичного мислення»

Слайд 36 Дякую за увагу !