Основные линии небесной сферы

Відділ освіти Мостиської районної державної адміністрації

Крукеницький ліцей при Національному лісотехнічному університеті України Мостиської РР Львівської обл.

Методична розробка уроку

астрономії в 11 класі

(з використанням інформаційних технологій)

розробив вчитель фізики

Лещук Роман Євгенійович

ТемаОсновні точки і лінії небесної сфери. Зоряний час

Мета: формувати уявлення про основні точки та лінії небесної сфери; розвивати уяву, логічне і розумове мислення, здатність до пізнання навколишнього світу; стимулювати інтерес до астрономії, бажання учнів до самостійного здобуття додаткових знань про Всесвіт, до практичних умінь та навичок.

Наочність, обладнання: комп’ютери, мультимедійний проектор, презентація Power Point, тестова програма Test–W2, карти зоряного неба, роздавальний матеріал

Хід уроку

І Організаційний момент

Привітання, перевірка присутніх на уроці, вступне слово вчителя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

(фронтальне опитування та індивідуальна робота)

Де знаходиться центр небесної сфери?

Дайте визначення небесної сфери.

Що таке сузір'я?

На яку кількість сузір'їв розділена сьогодні небесна сфера?

Скільки зір можна побачити на небі неозброєним оком?

Як використовується грецький алфавіт у позначенні зір?

Чи всі зорі мають власні назви?

Яке походження назви найближчої до Сонця зорі?

Яка зоря яскравіша: зоря 1-ї зоряної величини чи зоря 6-ї зоряної величини?

Що таке абсолютна зоряна величина?

Завдання для індивідуальної роботи учнів

Абсолютна зоряна величина зорі становить 10^m, її видимий блиск на 4^m слабший за блиск зорі Сиріус. Яка відстань до цієї зорі?

Яка світність зорі, видима зоряна величина якої дорівнює 3, а відстань до неї становить 7500 св. років?

У скільки разів освітленість зорі першої зоряної величини більша від освітленості зорі п’ятої зоряної величини?

Відстань до зорі Бетельгейзе дорівнює 652 св. роки. Чому дорівнює її паралакс?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

(Фронтальна бесіда з використанням мультимедійної презентації)

Прямовисна лінія (або вертикальна лінія) — пряма, що проходить через центр небесної сфери і збігається з напрямом нитки виска (вертикалі) в місці спостереження. Для спостерігача, що знаходиться на поверхні Землі, прямовисна лінія проходить через центр Землі та точку спостереження. Прямовисна лінія перетинається з поверхнею небесної сфери в двох точках — зеніті Z, над головою спостерігача, і надирі Z^′— діаметрально протилежній точці.

Математичний горизонт — великий круг небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії. Математичний горизонт ділить поверхню небесної сфери на дві половини: видиму для спостерігача, з вершиною в зеніті, і невидиму, з вершиною в надирі. Математичний горизонт, взагалі кажучи, не збігається з видимим горизонтом унаслідок нерівності поверхні Землі і різною висотою точок спостереження, а також викривленням променів світла в атмосфері.

Вісь світу — діаметр, навколо якого відбувається обертання небесної сфери. Вісь світу перетинається з поверхнею небесної сфери в двох точках — північному полюсі світу P і південному полюсі світу P^′. Північним полюсом називається той, з боку якого обертання небесної сфери відбувається за годинниковою стрілкою, якщо дивитися на сферу ззовні. Якщо дивитися на небесну сферу зсередини, (що ми зазвичай і робимо, спостерігаючи зоряне небо), то в околиці північного полюса світу її обертання відбувається проти годинникової стрілки, а в околиці південного полюса світу — за годинниковою стрілкою.

Небесний екватор — великий круг небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу. Є проекцією земного екватора на небесну сферу. Небесний екватор поділяє поверхню небесної сфери на дві півкулі: північну півкулю, з вершиною в північному полюсі світу, та південну півкулю, з вершиною в південному полюсі світу. Небесний екватор перетинається з математичним горизонтом в двох точках: точці сходу E і точці заходу W. Точкою сходу називається та, в якої точки небесної сфери, що обертається, перетинають математичний горизонт, переходячи з невидимої півсфери у видиму.

Небесний меридіан — велике коло небесної сфери, площина якого проходить через прямовисну лінію і вісь світу. Небесний меридіан поділяє поверхню небесної сфери на дві півкулі — східну півкулю, з вершиною в точці сходу, і західну півкулю, з вершиною в точці заходу. Небесний меридіан перетинається з математичним горизонтом в двох точках: точці півночі N і точці півдня S. Точкою півночі називається та, яка ближче до північного полюсу світу.

Полуденна лінія NS — діаметр небесної сфери, що сполучає точки півночі та півдня.

Вертикальне коло або вертикаль світила — велике півколо небесної сфери, що проходить через зеніт, світило і надир.

Коло схилень — велике півколо небесної сфери, що проходить через полюси світу і світило.

Велике коло, по якому центр диска Сонця здійснює свій видимий річний рух на небесній сфері, називається екліптикою. Площина екліптики нахилена до площини небесного екватора під кутом ε=23°26,5′. Екліптика перетинається з небесним екватором у двох точках рівнодень : весняного і осіннього, що позначаються відповідно знаками ♈ і ♎. Точкою весняного рівнодення називається та, в якій Сонце, в результаті свого річного руху, переходить з південної півкулі небесної сфери в північну. У точці осіннього рівнодення Сонце переходить з північної півкулі небесної сфери в південну.

Явище проходження світила через небесний меридіан називається кульмінацією.

На середніх географічних широтах є світила, що сходять і заходять за горизонт; є такі, що ніколи не заходять за горизонт і є такі, які ніколи не сходять над горизонтом (невидимі у даній місцевості). На екваторі всі світила сходять і заходять за горизонт. На полюсах Землі є світила, завжди видимі над горизонтом і є світила, що ніколи не видимі.

Час s, що минув від верхньої кульмінації точки весняного рівнодення називається зоряним часом.

Проміжок часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями точки весняного рівнодення називають зоряною добою.

Зоряний час на географічний довготі λ на схід від Гринвіча s=s₀+λ, де s₀ – зоряний час на нульовому гринвіцькому меридіані.

ІV. Закріплення та узагальнення нових знань

ІV.1 (Комп’ютерне тестування з використанням програми Test–W2)

1. Момент нижньої кульмінації Сонця називається…

Справжнім полуднем;

Справжньою північчю;

Кульмінацією;

Інша відповідь.

2. Пряма, що з’єднує точку півночі і точку півдня називається…

Горизонтальною лінією;

Полуденною лінією;

Меридіаном;

Вісь світу.

3. Площина, перпендикулярна до прямовисної лінії, називається

Вертикально площиною;

Екваторіальною площиною;

Горизонтальною площиною;

Меридіанною площиною.

4. Точка небесної сфери, яка залишається нерухомою при добовому обертання небесної сфери, називається…

Зенітом;

Надиром;

Північним полюсом світу;

Точкою весняного рівнодення.

5. Сонце за рік описує на небесній сфері велике коло, яке називається…

Екватором;

Меридіаном ;

Екліптикою;

Вертикалом.

6. Велике коло небесної сфери, площина якого проходить через прямовисну лінію і вісь світу називається…

Вертикалом;

Небесним екватором;

Справжнім горизонтом;

Небесним меридіаном.

7. Діаметр небесної сфери, що сполучає токи півночі та півдня називається…

Полуденною лінією;

Прямовисною лінію;

Віссю світу.

8. Велике півколо небесної сфери, що проходить через зеніт, світило і надир називається…

Вертикалом;

Небесним екватором;

Математичним горизонтом;

Небесним меридіаном.

9. Прямовисна лінія перетинається з поверхнею небесної сфери в точках…

Сходу та заходу;

Півдня та півночі;

Зеніту та надиру;

Північного та південного полюсів світу.

10. Велике півколо небесної сфери, що проходить через полюси світу і світило називається…

Колом схилень;

Небесним меридіаном;

Небесним екватором;

Математичним горизонтом.

11. Діаметр, навколо якого відбувається обертання небесної сфери називається…

Полуденною лінією;

Прямовисною лінію;

Віссю світу.

12. Небесний меридіан перетинається з математичним горизонтом в точках…

Сходу та заходу;

Півдня та півночі;

Зеніту та надиру;

Північного та південного полюсів світу.

ІV 2. (Робота в парах з картою зоряного неба)

1.Користуючись зоряною картою, визначте територією скількох сузір'їв проходить Сонце протягом року? Назвіть їх.

V. Підсумки уроку, домашнє завдання

Оцінювання роботи класу, окремих учнів.

Домашнє завдання: вивчити §4.

Список використаної літератури

Гончар О. Збірник завдань з астрономії для поточного опитування, самостійних і контрольних робіт та тематичного оцінювання знань.11 клас. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2003. – 64 с.

Казанцев А.М., Крячко І.П. Збірник різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії. – Х.: Гімназія, 2008. – 48с.

Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2003. – 192с.

Костюк А. Уроки астрономії в 11 класі. Посібник для вчителя. – Тернопіль: підручники і посібники, 2003.- 112 с.

Педагогічні програмні засоби

Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11 клас»

Ресурси Інтернет:

uk.wikipedia.org

Адрес публикации: https://www.prodlenka.org/metodicheskie-razrabotki/262015-osnovnye-linii-nebesnoj-sfery