Открытый урок по художественной культуре. 11 класс с украинским языком обучения

Відкритий урокз художньої культури. 11 клас (з укр. мов. навч.)

Російський живопис

Тема уроку: Історичний живопис (І.Рєпін, В.Суриков, В.Васнєцов). Пейзажний живопис (І.Левітан). Портрети (В. Сєров). М.Врубель: геній художника.

Мета:

1. Ознайомити учнів з особистостями й творами видатних художників російського живопису ХІХ ст..; навчити характеризувати художньо-образний зміст живопису як виду мистецтва.

2. Розвивати вміння розуміти тісні зв’язки творів мистецтва з внутрішнім життям людини, релігією, історичними обставинами.

3. Виховувати естетичний смак, потребу в спілкуванні з мистецтвом.

Тип уроку: комбінований

План драматургії уроку:

1.Експозиція: музичний вступ, електронна презентація, відеоряд творів російських художників.

2. Зав’язка: знайомство з історичними, економічними і політичними умовами, що вплинули на розвиток образотворчого мистецтва в Росії.

3.Формулювання проблеми: причини, що змусили талановитих російських художників частіше звертатися до портретного, історичного та пейзажного жанрів.

4. Розробка: пошук відповіді на запитання в історії Росії та країн Європи.

5.Розробка: інформаційний, мистецький матеріал, пов’язаний з характеристикою історичного, пейзажного, портретного жанрів.

6. Кульмінація: аналіз-інтерпретація творів образотворчого мистецтва.

7. Розв’язка: що повідомили нам твори художників про внутрішнє життя людини, її місце у світі, релігію, історію країни (узагальнення вивченого матеріалу).

8. Післямова.

Хід уроку

I.Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань.

Бліц-опитування з використанням домашнього завдання. Демонстрація учителем двох презентацій учнів, присвячених фламандському живописцю П.-П. Рубенсу і голандському живописцю Рембрандту. Учні повинні дати назву цих картин.

III.Мотивація навчальної діяльності.

Фон: звучить музичний уривок симфонії №40 соль-мінор Моцарта.

Учитель повідомляє тему уроку і розповідає про початок ХІХ ст.. – час культурного і духовного підйому в Росії. Капіталістичні відносини, що проникали в економіку, потребували грамотних і освічених людей. Міста стали основними культурними центрами. Культура розвивалася на тлі зростаючої національної самосвідомості російського народу й у зв’язку із цим мала яскраво виражений національний характер. Істотний вплив мала Вітчизняна війна 1812 р.

Зміни в економічному та політичному житті після падіння кріпосного права створювали нові умови для розвитку культури. Прославляння подвигу народу, ідея його духовного пробудження, викриття негативів кріпосницької Росії – такі головні теми образотворчого мистецтва ХІХ ст..

Для російського образотворчого мистецтва були характерні романтизм та реалізм. Але офіційно визнаним методом був класицизм. Академія вимагала суворо дотримуватися канонів класицизму, заохочувала написання картин на біблійні та міфологічні сюжети. Молодих талановитих російських художників не задовольняли рамки академізму. Тому вони частіше зверталися до портретного, історичного, пейзажного та побутового жанрів.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя. Історичний жанр образотворчого мистецтва, присвячений відтворенню подій минулого і сучасного, які мають історичне значення. Історичний жанр часто переплітається з іншими жанрами: побутовим, портретом, пейзажем, батальним жанром. Сформувався історичний жанр разом зі становленням наукового погляду на історію (повністю лише у ХУШ-ХІХ ст.).

2. Підготовлений учень №1 Розповідає про історичний живопис Рєпіна І.Ю.

Відеоряд картин Рєпіна.

1. Аналіз картини «Царівна Софія Олексіївна». Рєпін зобразив Софію в келії Новодівичого монастиря, де вона була ув’язнена в 1697 р. за організацію і участь у стрілецькому заколоті проти Петра І.

Бесіда:

Як зображена царівна на картині?

Які почуття виражає її поза?

Як художник підкреслює приреченість царівни?

2. Аналіз картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Рєпін утверджував у своїй картині високі демократичні принципи загальної свободи, рівності й братерства, показав красу і велич народу, що захищав свою незалежність, своє бойове товариство.

Бесіда:

Що зображено на картині?

Які почуття переживають герої картини?

Схарактеризуйте козаків за їхньою зовнішністю та сміхом.

Що прагнув показати художник сміхом козаків із ворога напередодні битви?

Якими композиційними засобами Рєпін передає згуртованість козаків?

3. Підготовлений учень № 2 розповідає про історичні картини Сурикова В.І.

Відеоряд картин Сурикова В.І.

1. Аналіз картини «Ранок стрілецької страти» (1881.Державна Третьяковська галерея).

Це перше велике полотно Сурикова на тему вітчизняної історії, звернене до подій епохи Петра І. Художник узяв за основу сюжету страту стрільців, але сама подія на картині не показана, оскільки художник прагнув розповісти про трагічну народну долю в момент історичного перелому.

Бесіда:

1. Що ви можете сказати про зображених стрільців?

2. Які почуття переживають герої картини (стрільці, Петро, солдати, родини стрільців)?

3. Схарактеризуйте колорит картини. Чи несе він змістове навантаження?

Які особливості композиції картини?

4. Підготовлений учень 3 коротко розповідає про В.М. Васнєцова.

Відеоряд картин Васнєцова В.М.

1. Аналіз картини «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» (1880)

Проблемне запитання:

Які живописно-образотворчі еквіваленти характерні для поетичних зворотів билинної розповіді? (Квіти і пониклі трави, затягнутий імлистою завісою кривавий місяць, сутичка диких орлів над мертвим полем – як символічна емблема битви, що відшуміла).

Висновок. Смерть показана Васнєцовим як чарівний, казковий сон. Пейзаж акомпанує подіям людського життя і має казковий характер.

5. Підготовлений учень 4 демонструє відеоряд картин Врубеля М.О.

6. Слово учителя про пейзажний живопис (відеоряд картин І.І. Левітана) і портретний живопис (відеоряд картин В.О. Сєрова).

V.Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

Учитель. Так що ж змусило видатних художників Росії частіше звертатися до історичних, портретних, пейзажних жанрів? Що повідомили нам твори художників про внутрішнє життя людини?

Загальний історичний, економічний політичний розвиток країн Західної Європи і Росії ХІХ ст. зумовив пошук нових форм самовираження. Художники відходили від академізму, їх перестають цікавити лише біблійні та міфологічні сюжети. Вони намагаються поєднати мистецтво з життям, шукають високого монументального стилю й національної форми в мистецтві.

Російські художники ХІХ ст. в своїй творчості, звертаючись до історичних сюжетів, портретних зображень, пейзажних замальовок, торкалися проблем буття людини, філософських питань добра і зла, місця людини у світі тощо.

VІ.Підсумки уроку.

1. Оцінювання учнів, які готовили виступи до уроку, презентації, відеоряд.

2.Домашнє завдання: написати оповідання за історичною картиною І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відеоряд картин Репіна І.Ю

Запорожцы пишут письмо турецкому султану. 1880-1891

Иван Грозный и сын его Иван 16 ноября 1581 года, 1885

Відеоряд картин Сурикова В.І.

Василий Суриков. Утро стрелецкой казни.1881

Василий Суриков. Меншиков в Березове. 
1883

Василий Суриков. Боярыня Морозова.1887

Василий Суриков. Покорение Сибири Ермаком.1895

Відеоряд картин Васнєцова В.М.

1880 Васнецов В.М. "После побоища Игоря Святославича с половцами"

Картина «Богатыри» (Три богатыря). 1898

Васнецов Виктор Михайлович,
Аленушка.1881г.

Відеоряд картин Врубеля М.О

М. А. Врубеля"Царевна-Лебедь".1901г.

Тридцать три богатыря. 1901

М. А. Врубель Микула Селянинович. 1896 г.

«Богатырь»1898г.

Відеоряд пейзажного живопису І. Левітана

Золота осінь, 1895

За вічним спокоєм, 1894

Березень, 1895

Владімірка, 1892

Портретний живопис В. Сєрова

Валентин Серов. Девочка с персиками. 1887г.

Девушка, освещенная солнцем (Портрет М.Я.Симонович)  [1888]

Адрес публикации: https://www.prodlenka.org/metodicheskie-razrabotki/27594-otkrytyj-urok-po-hudozhestvennoj-kulture-11-k