Самостоятельная работа на уроках математики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра природничо-наукових дисциплін і методики їх викладання

ОРГАНІЗАЦІЯ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

РЕФЕРАТ

Тавокіної Наталії Іванівни

слухача курсів підвищення кваліфікації вчителів математики, вчителя Дяківської гімназії Антрацитівського району.

Луганськ

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………2

Глава 1 «Самостійна робота учнів при вивченні математики»……..4

Глава 2 «Прийоми організації самостійної роботи учнів»…………10

2.1. Досвід Київського військового ліцею…………………………...10

2.2. Вправа «Аукціон задач»…………………………………………..11

2.3. Приклад уроку…………………………………………… ………12

Висновок……………………………………………………………….16

Література………………………………………………………………18

ВСТУП.

Педагогічна наука та суспільна думка усвідомили той факт, що перехід до самоосвітніх форм освіти є важливою умовою становлення ринкової економіки. Для нового життя потрібне нове мислення, нова культура діяльності і новий рівень освіченості. Як показують соціологічні дослідження, сьогодні далеко не кожний учень відповідає вимогам життя, вміє перебудовуватися, організовувати свою освіту, компетентність.

Тим часом суспільство має потребу у високоосвічених, ініціативних і заповзятливих молодих людях, здатних творчо реформувати наше суспільство, збільшити інтелектуальний потенціал країни, відновити її духовну культуру. Тому випускники середньої школи повинні бути підготовлені до нових суспільних відносин, соціально захищеними, морально стійкими, соціально загартованими, підготовленими до зустрічі з труднощами в умовах конкурентної діяльності, бути здоровими психічно та фізично. І, головне, випускники повинні бути здатними до саморозвитку, до безупинного самовдосконалення. Лише готуючи особистість, здатну до самоосвіти, сучасна школа може реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного розв’язання власних та глобальних проблем. Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали нагальною потребою сучасності. Проте відсутність деяких практичних навичок, невміння використовувати різноманітні прийоми самоосвітньої навчальної роботи дуже ускладнюють самоосвітню діяльність школярів.

Дана робота має на меті показати можливості уроків математики для організації самостійної роботи та формування в учнів вмінь та навичок працювати самостійно.

Задачами роботи є:

Розгляд важливіших сторін самостійної роботи учнів в процесі навчання

Розкриття видів самостійної роботи на уроці та ознайомлення з різноманіттям форм її застосування.

В статті «Самостійна робота учнів» Солодей Л.В. визначає основні вимоги щодо організації та підвищення ефективності самостійної роботи учнів.

В посібнику Бухлової Н.В. «Організація самоосвітньої діяльності учнів» розглядається самоосвіту учнів як засіб саморозвитку, самовиховання та самореалізації особистості, спроможної до творчого використання набутих знань і вмінь у власній діяльності.

В книзі для вчителя Буряк В.К. «Самостоятельная работа учащихся» автор показує ефективні педагогічні способи успішного рішення проблеми самостійної навчальної діяльності учнів на уроці.

В статті «До проблеми формування навичок самостійної навчальної діяльності з математики» Полякової Т. презентується передовий досвід роботи викладачів Київського військового ліцею, а саме заслуженого вчителя Н.А. Демченко, старшого викладача математики К.І. Сулими-Самойлова, В.А. Лушпея.

Глава 1.
«Самостійна робота учнів при вивченні математики».

Одне з головних завдань сучасної математики – навчити учнів самостійно працювати, оскільки темпи надходження наукової інформації надзвичайно зросли і практично кожній людині, яка хоче мати роботу та продуктивно працювати, необхідно увесь час оновлювати свої знання, а то й переучуватись, а це можливо лише за наявності в неї умінь і навичок самостійної роботи [1].

У своїй узагальнюючій праці «Самостійна робота учнів на уроці» Б.П. Єсипов пише «… самостійна робота учнів, яка включається до процесу навчання – це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя за його завданням у спеціально відведений для цього час. При цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої у вигляді завдання мети, виявляючи свої зусилля та виражаючи в тій чи іншій формі результати своїх розумових чи фізичних (або тих та інших разом) дій» [1].

Найбільш часто зустрічаються в практиці та теорії навчання класифікація самостійних робіт:

За ступінню самостійності учнів.

За ступінню індивідуалізації.

За дидактичними цілями.

За джерелом знань і т.д.

До класифікації за ступінню самостійності відносять види самостійних робіт, розроблені П.І. Підкасістим:

Відтворюючі самостійні роботи за зразком.

Реконструктивно-варіативні.

Евристичні.

Творчі (дослідницькі).

Відомі й інші класифікації. Наприклад класифікація за джерелом знань й методу:

Робота з підручником.

Робота з довідниковою літературою.

Розв’язування й складання задач.

Учбові вправи.

Твори та описи.

Завдання за схемами, кресленнями, графіками.

Впровадження інтерактивних технологій у навчання передбачає безпосередню участь учня у навчальному процесі. Учитель приймає роль спостерігача, керівника процесу. Від учнів вимагається самостійне оволодіння знаннями.

З одного боку, ефективність самостійної роботи учнів залежить від підготовленості вчителя до її організації, тобто його вміння здійснювати діагностику індивідуальних реальних навчальних можливостей учнів, аналізувати зміст навчального матеріалу і визначати характер можливих труднощів для засвоєння його учнями; розробляти систему завдань для самостійної роботи учнів, надавати їм консультативну допомогу.

З іншого боку, вона залежить від підготовленості учнів до самостійної роботи, від їхнього ставлення до неї та володіння необхідним запасом знань з математики, вміння аналізувати і структурувати навчальний матеріал з метою його осмислення.

Будь-яка робота дає позитивні результати тільки тоді, коли вона є системою, що задовольняє певні вимоги.

Організація самостійної роботи вимагає дотримання таких основних вимог.

1. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність повинна:

Допомагати учням засвоювати математику глибоко і міцно;

Розвивати їхні пізнавальні здібності;

Формувати вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх на практиці;

Відповідати основним принципам дидактики, а саме доступності, систематичності, зв’язку теорії з практикою, свідомості, творчій активності, навчанню на високому рівні.

2. Завдання, що входять до системи самостійної діяльності, мають бути різними за дидактичною метою та змістом.

3. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт повинна бути такою, щоб виконання однієї роботи логічно випливало з попередніх і підготовляло учнів до виконання наступних.

4. Самостійна робота повинна носити цілеспрямований характер, що досягається чітким визначенням її мети; недооцінення цієї вимоги призводить до того, що учні неправильно виконують завдання, або вимагають від учителя додаткових пояснень, через що відбувається нераціональне використання часу.

5. Самостійна робота має бути дійсно самостійною, а її зміст та обсяг – посильними для учнів на даному етапі.

6. Спочатку в учнів необхідно сформувати елементарні навички самостійної діяльності як під час роботи з підручником, так і при виконанні практичних завдань, малюнків, простих вимірів, розв’язуванні задач. Цьому повинна передувати наглядна демонстрація учителем тих видів роботи, яка супроводжується чіткими поясненнями і записами на дошці.

7. Для самостійної роботи учням необхідно пропонувати завдання, що розв’язуються за готовими алгоритмами, а також і такі, які вимагають їх створення.

8. Необхідно враховувати те, що різним учням потрібна різна кількість часу для засвоєння одних і тих самих знань, умінь та навичок.

9. завдання мають бути цікавими для учнів.

10. надмірне захоплення самостійною роботою учнів може сповільнити темп навчання.

11. Учитель визначає мету, зміст, обсяг, методи і види самостійної роботи.

Ефективність самостійної роботи збільшується, якщо вона є однією з складових навчального процесу і проводиться планомірно та систематично, якщо на кожному уроці для неї відводиться певний час. Тільки за таких умов у учнів формуються стійкі вміння та навички, щодо виконання різних видів самостійної роботи (8).

Самостійність учня реальна лише в тому випадку, якщо виконуватимуться певні умови:

Самостійна робота учня максимально індивідуалізована;

Створена атмосфера співпраці учня з учителем і однокласниками;

Сформований позитивний мотив щодо її виконання;

Відсутній страх перед негативною оцінкою.

Навчальна самостійна робота повинна враховувати ряд індивідуальних особливостей учнів:

властивості пам’яті;

розумові здібності;

рівень знань;

темп учіння.

Однією з умов якісного навчання математи­ки є ефективний контроль. система письмових само­стійних і контрольних робіт є однією з можли­вих форм організації контролю при диферен­ційованому навчанні математики, що допома­гає активізувати навчальну і пізнавальну діяль­ність учнів.

Організуючі письмові самостійні та контрольніроботи при диференційованому навчанні мате­матики, вчитель прагне:

забезпечити максимальну самостійність учнів під час виконання письмової роботи;

запропонувати посильний рівень вимог відповідно до рівня навченості та научуваності;

надати можливість навіть слабкому учню отримати високу оцінку;

навчити учнів концентруватися та максимально викладатися в обмежений час;

сприяти накопиченню оцінок, які відтворюють реальний рівень засвоєння навчальногоматеріалу кожним учнем;

надати можливість батькам регулярно контролювати оволодівання учнями знаннями з даного предмету;

створити умови для свідомого і самостійного вибору учнем рівня засвоєння навчальногоматеріалу;

виключити можливість непорозумінь та незадоволення з боку учнів та батьків процесомнавчання;

надати можливість сильним учням проявити свої творчі здібності.

Для ефективної організації диференційова­ного навчання математики в класі часто виділя­ються різнорівневі групи, що інколи призводитьдо нарікань, насамперед з боку батьків та самих учнів. Система самостійних та контрольних робіт дає змогу реально впровадити демократизм у ви­борі самим учнем рівня засвоєння навчального матеріалу, і в будь-який час за власним бажан­ням перейти з однієї групи в іншу, як правило,з більш низького рівня на більш високий. Крім того, контроль має сприяти розвитку розумовоїдіяльності дитини, тобто завдання, що пропо­нуються на самостійну чи контрольну роботуповинні бути посильними і відповідати рівнюзасвоєння учнем навчального матеріалу(5).

Глава 2

«Прийоми організації самостійної роботи учнів»

2.1. Досвід Київського військового ліцею.

Цікавим є досвід роботи вчителів Київського військового ліцею Н.А. Демченко, К.І. Сулими-Самойлова, В.А. Лушпея та інших. Суть їхньої роботи полягала у використанні 7 зошитів з алгебри та геометрії одночасно(9).

Зошит № 1 – призначений для опрацювання теоретичних відомостей з математики. Це своєрідний довідник учня, який учень веде і використовує протягом року.

Зошит № 2 – призначений для практичних робіт з алгебри. Зошит № 3 – призначений для виконання практичних робіт з геометрії. Особливість ведення цих зошитів полягає в тому, що виконання домашніх робіт повинно фіксуватися підписом батьків, а також позначатися тривалість виконання цієї роботи.

Зошит №4 – призначений для діагностування готовності учнів до занять узагалі і до вивчення нової теми. В ньому проводяться діагностичні роботи тривалістю 5-7 хвилин, з наступною їх перевіркою на уроці. Це дає змогу вирівнювати знання учнів, здійснювати профілактику появи помилок у самостійних та контрольних роботах, розумно поєднувати різні форми роботи.

Зошит № 5 призначений для самостійних робіт з математики, які виконуються на уроці протягом 20-25 хвилин, відповідно до календарного плану, що є підготовкою до контрольної роботи. Перевірка здійснюється після уроку з обов’язковим аналізом на наступному уроці.

Зошит № 6 – для контрольних робіт з математики.

Зошит № 7 – для індивідуальної роботи учня, який учень визначає самостійно. Це може бути додаткові завдання першого рівня, що вимагають доопрацювання; завдання поточного матеріалу; додатковий матеріал.

Проводячи таку системну роботу учень має змогу прослідкувати взаємозв’язок між теорією та практикою, визначити пробіли у власних знаннях та може самостійно їх ліквідувати. Така система дозволяє учневі показати свою індивідуальність, розкрити свою особистість та визначити напрям своєї роботи.

2.2. Аукціон задач.

На своїх уроках я використовую один із видів самостійної роботи з картками.

Учням пропонується набір задач різного рівня і відповідно вартості. Учень за бажанням обирає собі задачу. Задача може виконуватися як самостійно так і колективно декількома учнями. Але якщо задача розв’язується колективно, то її вартість розподіляється між всіма учасниками. Учням потрібно за певний час заробити якомога більше грошей.

Перевірка завдання здійснюється самостійно за допомогою відповіді, що знаходиться в конверті.

Наприкінці роботи кожен учень підраховує кількість грошей, що він заробив протягом уроку і відповідно отримує оцінку.

Наприклад.

Таке завдання дозволяє розвивати в учнів раціоналізацію власних дій. Адже від учня вимагається не тільки правильно розв’язувати приклади, але й постійно вирішувати як це робити: чи варто обрати легше завдання, виконати його швидше, але й отримати меншу кількість балів, чи розв’язати лише одне складне, але й «дорожче»; чи може вигідніше працювати групою, розподіляючи обов’язки, перевіряючи один одного.

Досить суттєвим є елемент перевірки. На уроці часто постає питання як перевірити роботу учнів. Якщо це зробити після уроку, то втрачається велика частина ефекти від такої форми роботи: учні бажають знати свій результат негайно. Я пропоную таку форму перевірки . кожне завдання записане на конверті, тут же вказана його вартість, а ось розв’язання і правильна відповідь знаходиться всередині конверта. Розв’язавши завдання, учень самостійно звіряє свій результат з відповіддю в конверті. Така форма дозволяє мінімізувати втрати часу на перевірку роботи, підвищує рівень відповідальності учня: адже він розв’язує приклад, маючи поруч правильну відповідь. Окрім того діти підсвідомо фіксують у разі помилки правильний хід розв’язання.

2.3. Приклад уроку.

Досить цікавим є проведення самостійної роботи на уроці з карками, відповіді на яких дозволяють скласти певну фразу, що знов виступає елементом самоперевірки.

№ 76. Тема. Розв’язування задач і вправ. Самостійна робота..

Мета: Набуття практичних вмінь та навичок виконання практичних завдань на додавання й віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками, мішаних чисел, їх порівняння. Перевірити якість засвоєння матеріалу під час самостійної роботи.
Розвивати навички за­стосування теоретичного матеріалу до розв'язуван­ня задач і вправ, пізнавальні інтереси, а також при­щеплювати інтерес до математики.
Виховувати самостійність та вміння критично оцінювати власні рішення, раціоналізувати дії..

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перевірка наявності домашнього завдання у зошитах учнів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Гра «Задай питання сусіду»

Перший учень задає питання по темі або нескладний приклад своєму сусіду, той відповідає і задає питання своєму сусіду. Гра триває до тих пір доки питання не повернеться до першого учня.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. (Рухлива гра на увагу, зарядка для очей).

ІV. Перевірка якості засвоєння знань, вмінь, навичок.

Учням пропонується гра «Математичне лото».

На столі вчителя розташовані картки із завданнями (декілька варіантів). Розв’язавши завдання на картці учень дізнається букву, яка стоїть у реченні на тому місці, що і номер картка. Завдання учня розв’язати завдання на картках і дізнатися зашифровану фразу.

Людина невчена - що сокира не точена.

VІ. Домашнє завдання.

Скласти задачу на тему «Дроби», № 758

VІІ. Підсумок уроку.

Наведіть приклад неправильного дробу, який можна подати у вигляді натурального числа; мішаного числа.

ВИСНОВОК

Самостійна робота учнів на уроці входить органічноючастиною у всі ланки процесу навчання. Залежно від змісту, характеру учбового матеріалу завдання можуть бути простими, нетривалими і складними, тривалими за часом, такими, що вимагають від учнів інтенсивної пізнавальної діяльності.

Аналіз передового педагогічного досвіду і результатів досліджень дозволяє констатувати, що раціонально організованаі така, що систематично проводиться вчителем на уроці, самостійна робота учнів сприяє оволодінню всіма глибокими і міцними знаннями, що вчаться, активізації розумових операцій, розвитку пізнавальних сил і здатностей до тривалої інтелектуальної діяльності, навчання учнів раціональним прийомам самостійної роботи.

Організація самостійної роботи учнів уроці не знижує керівної ролі вчителя. Правильна організація самостійної розумової праці учнів вимагає від вчителя великої майстерності і високої методичної підготовки. Вчитель організовує самостійну роботу, знаючи особливості і конкретні утруднення окремих учнів в ході її виконання, планує хід розумових операцій, проявляючи індивідуально-диференційований підхід до учнів, сприяє накопиченню певного фонду знань і формуванню у хлоп'ят необхідних прийомів розумової діяльності, прийомів засвоєннязнань, прийомів правильного аналізу і синтезу,правильного співвідношення, зіставлення, прийомів повноцінних узагальнень, аналогій і абстрагування.

Сучасні підручники дають достатньо можливостей для самостійної роботи учнів в класі. Проте успіх практичноговиконання школярами різноманітних учбових завданьзалежить не тільки від змісту і характеру учбового предмету, його специфіки, але і від розумового розвитку дітей, від їх попередньої підготовки

Виключно важливе значення для правильної організації самостійної роботи учнів має раціональна постановка всієї підготовчої роботи вчителя з класом, що передує виконаннюучнями учбового завдання самостійно. Під часвиконанняучнями самостійної роботи в класі вчитель з'ясовує, в чому в учнів утруднення, допомагаючи їм і озброюючи уміннями, які необхідні для самостійного виконаннязавдань.

Самостійна пізнавальна діяльність учнів на уроці, раціонально організована і така, що систематично проводиться, не тільки робить позитивний вплив на якість знань учнями і виробляє у школярів уміння й навички учбової праці, але й виховує у них серйозне відношення до учбових занять, благотворно впливає на відношення учнів до уроків, на дисципліну класу.

У організації самостійної роботи учнями на уроці та удома, в забезпеченні її зв'язку з позакласною і позашкільною роботоювирішальна роль належить вчителеві. Його методична підготовка, педагогічна майстерність і творча ініціатива вирішують успіх в оволодінні школярами раціональними методами і прийомами учбової роботи, уміннями і навиками самостійно набувати знань, використовувати їх на практиці.

Література

Блох А.Я. Методика преподавания математики в средней школе. – М.: Просвещение, 1985. – 336 с.

Буряк В.К. Самостоятельная деятельность учащихся: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – 64с.

Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів. – Харків: Видавнича група «Основа», 2003. – 64 с. – (Серія «Бібліотека журналу "Управління Школою"»; Випуск 6)

Григулич С. Прийоми індивідуалізації самостійної роботи учнів на уроці. // Математика. – 2000. №3.—С. 34-35.

Забранський В, Забранська Н. організація письмових самостійних та контрольних робіт при диференційованому навчанні математики. // Математика. – 2000. №6.—С. 30-32.

Епишева О.Б., Крупич В.И. Учить школьников учиться математике. – М.: Просвещение, 1990. – 127 с.

Комар М.П. Організація самостійної домашньої роботи. // Математика. – 2004. №9.—С. 2-4.

Солодій Л.В. Самостійна робота учнів. //Математика. – 2002. №33.—С. 1-2.

Полякова Т. До проблеми формування навичок самостійної навчальної діяльності з математики. // Математика. – 2003. №4.—С. 16-19.

Адрес публикации: https://www.prodlenka.org/metodicheskie-razrabotki/20863-samostojatelnaja-rabota-na-urokah-matematiki